Лист, який лежав між сторінками: вечірній нарис про пам’ять і повернення

ІСТОРІЯ НА ВЕЧІР · 7 ЛИСТОПАДА

Авторський художній нарис. Персонажі й обставини узагальнені; це не свідчення конкретного військовослужбовця.

У старій книжці між сторінками лежав аркуш у клітинку. На ньому було кілька простих речень: нагадування купити хліб, привітати сестру та неодмінно повернути книжку другові. Нічого, що могло б здатися важливим для великої історії.

Але минають роки — і стає зрозуміло, що саме такі слова тримають нитку пам’яті. У них немає урочистих промов. Є звичайне життя, яке так легко не помітити, поки воно поряд.

Ми часто шукаємо силу в гучних назвах і датах. Натомість іноді її знаходять у чийомусь почерку, у голосі з короткого повідомлення, у книзі, яку не встигли дочитати. Такі речі не замінять людину, але нагадують про її світ.

Сьогодні, у день народження Миколи Вінграновського, хочеться думати і про силу слова. Книжки не припиняють війну, проте допомагають зберігати досвід, мову й зв’язок між людьми.

Нехай у кожного буде книга, до якої хочеться повернутися, і люди, з якими можна поділитися прочитаним. А ті, кому повернутися вже не судилося, залишаться в пам’яті через імена, листи й правдиві історії.

Джерело: https://knpu.gov.ua/winners/vinhranovskyj-mykola-stepanovych/

Обкладинка: згенерована художня ілюстрація, не документальний знімок.